Ірина Прудько, учитель української мови та літератури
Черкаської приватної ЗОШ І–ІІІ ст. «Софія» 
«Знання без виховання — це меч у руках божевільного», — це слова відомого українського педагога-гуманіста Василя Сухомлинського. Він радив написати ці слова великими літерами і розмістити в школі на найвиднішому місці. Кожний учитель погодиться з цією думкою.
Чому ж на практиці виховання дітей досі залишається непосильним викликом? Чому й сьогодні лунає на вулицях наших міст і сіл риторичне запитання: «І чого вас тільки в школі вчать?..»
Сучасна школа живе у двох вимірах — навчання і виховання. І якщо перше можна виміряти тестами та балами, то чим можна виміряти рівень вихованості?
Виховання — це постійна тонка робота з душею. Як навчити серце, а не лише розум? Як педагогам не завдати шкоди вразливій дитячій душі? Як спрямувати її на праведний життєвий шлях? Як готувати серце — «родючий ґрунт», у який можна буде сіяти зерно істини, щоб воно проросло, укорінилося й дало у свій час плоди. І водночас — як зробити так, щоб постійний виховний процес гармонійно вплітався в навчальний і був непомітним для учнів?
Я — вчителька і вірянка. Переконана, що цілісне виховання неможливе без Божого втручання. Слово Боже творить чудеса і в школі, на уроці, адже воно діє скрізь, через невидиму силу Духа Святого. Його Слово здатне очищати, зцілювати, змінювати, наставляти, виховувати. Слово Боже формує духовні закони людини, життєві цінності та дарує мудрість, тому переконана: Слово Боже повинно звучати на уроках, не нав’язливо, не формально, а природньо та невимушено, як невіддільна частина виховання та навчання.
Пропоную дидактичний матеріал — цитати з Біблії, які можна використовувати на уроках української мови під час вивчення синтаксису і пунктуації.
Речення зі Святого Письма не лише тренуватимуть мовні навички, а й збагачуватимуть серце дитини. Рядки з Біблії формують моральне чуття та дарують вічні цінності. На уроках української мови речення з Писання — це місточок між мовною грамотністю і духовним світом дитини. Добірка біблійних прикладів — це не просто матеріал для синтаксичного розбору речень, розстановки розділових знаків, а й джерело виховання. Рядки зі Святого Письма — це шлях до духовного зростання. Аналізуючи мовні конструкції, ми водночас формуємо характер дитини, її світогляд та прищеплюємо християнські цінності.
Слово Боже — це світло. Тож нехай воно палає у серцях наших учнів усе життя й зігріває ближніх.
Покликання на повну статтю Слово Боже на уроках української мови (8–11 кл.)
